30 вересня – День святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії Прикмети і традиції.

День Віри, Надії, Любові та їх матері Софії святкують 30 вересня християни, які живуть за Юліанським календарем.


Історія свята Віри, Надії, Любові та їх матері Софії

У II столітті нашої ери в Римі жила вдова Софія, у якої були три доньки: 12-річна Віра, 10-річна Надія і 9-річна Любов. У той час більшість римлян були язичниками, проте Софія була вірною християнкою і так виховувала своїх дітей.

Коли у 137 році почалося жорстокі переслідування християн, матір з доньками кинули за ґрати та відправили на суд до імператора Адріана. Він захотів особисто побачити трьох сестер і їхню матір. Спершу імператор зажадав, аби християнська сім’я зріклася віри. Але нікому не вдалося похитнути християнських переконаннь Віри, Надії, Любові та їх матері Софії.


Тоді розлючений Адріан наказав катувати дітей: трьох дівчаток на очах одна в одної та їхньої матері жорстоко замучили до смерті. Софію не піддавали тортурам. Жінка похоронила своїх дітей і два дні не відходила від їхньої могили. На третій день вона померла. Церква причислила сестер та їх матір до лику святих. Мощі мучениць від 777 року зберігаються в Ельзасі, в церкві Ешо.

Незважаючи на цю страшну історію, свято Віри, Надії, Любові та Софії завжди сприймали радісно. Адже дівчата і їхня матір показали, що для людей, зміцнених благодаттю Святого Духа, недоліки тілесних сил не перешкоджають прояву сили духу та мужності.

Свято Віри, Надії, Любові і матері Софії

 

Традиції

День Святих мучениць Віри, Надії, Любові, Софії має свої незвичайні традиції. Можливо, вони комусь здадуться застарілими, але від цього суть не зміниться. 30 вересня раніше називали “бабським святом”, який починали з плачу. Тоді вірили, що ранок цього дня всі жінки повинні починати з голосного плачу, який служить своєрідним оберегом. Сльози в народній традиції – це не тільки вираз природного горя чи смутку, але і форма ритуальної поведінки. І так шанували мати дівчаток Софію, яка померла в трагічній агонії за дочками. Якщо 30 вересня оплакати всіх своїх близьких і свою власну частку, то впродовж року нічого поганого не трапиться.

Також раніше на Віри, Надії, Любові в селах влаштовувалися “сільські святці”, коли молодь збиралася, щоб на інших подивитися і себе показати. Заміжні жінки в цей день, навпаки, щоб забезпечити спокійну атмосферу в домі, купували в церкві три свічки, з яких дві ставили там же, у храмі, перед ликом Христа, а одну притримували для дому. Опівночі її треба було встановити в середині хлібного короваю, спеціально для цього виставленого на стіл, запалити і вимовити цілих 40 разів поспіль заповітні слова про те, щоб всяке зло зникало, а спокій в родині прибував. Вранці ж нагодувати тим хлібом домочадців (тільки їх і нікого зі сторонніх, навіть гостей) і ні в якому разі не викидати ні крихти.

 

Прикмети на Віри, Надії, Любові та матері їх Софії

На день Віри, Надії і Любові здавна люди помічали прикмети, щоб судити про найближчому майбутньому. Віра, Надія, Любов та матір їх Софія завжди багато розповідали слов’янам. Тому рекомендуємо ознайомитися з такими прикметами:

– 30 вересня вважається небезпечним і нещасливим днем;

– у цей день жінка повинна виплакатися з ранку за себе, за свою жіночу долю, за рідних і близьких, за свій будинок для полегшення душі;

– вінчання, заручини і весілля 30 вересня не проводять – погана прикмета;
– жінкам не слід сьогодні займатися домашніми справами;
– народні прикмети говорять, що у цей день завжди холодно і дощитиме;
– після Віри, Надії, Любові починаються перші заморозки;

– якщо у цей день полетять журавлі, то на Покрову буде мороз, а ні, то зима настане пізно. Зазвичай у слід журавлям кричали: “колесом дорога” для того, щоб навесні вони знову повернулися в рідні місця;

– якщо в цей день пішов дощ, буде рання весна;

– на Віру, Надію, Любов сватаються, а на Покрову весілля грають.

 

Ікона Віри, Надії, Любові та матері їх Софії

Прийнято вважати, що ікона Віра, Надія, Любов багато в чому допомагає, якщо до неї звернутися з щирою молитвою. Через цю ікону звертаються до святих з проханням про створення і збереження сім’ї. Вона допомагає тим, хто хоче мати дітей. Заміжні жінки з дітьми моляться перед іконою про здоров’я всіх членів сім’ї, про одужання дитини, про позбавлення від жіночих хвороб і захворювань суглобів. Ікона допоможе пережити важку втрату.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: