Берізка. Ната Гончаренко


Подружка зелена за вікном,

Ми з тобою вже не рік разом.

Ти зросла колись із деревця,

Я пила тут воду з джерельця.

Виростала і летіла в світ,

Всім містам зелений твій привіт

Рознесла із щедрої руки.

А твої тихесенькі листки

Все ростуть, даруючи в роках

Правду соковиту у бруньках.

Тихе світло, що від тебе йде

Оберегом добрим нас несе

Через бурі, грози й каяття.

Не бува без сумного життя.

Тільки ти в білесенькій корі

Чисту нам даруєш на порі

Згадку, що засмучене мине.

Що життя під сонечком земне

Проростає колоском з ріллі.

Вічна сила матері-землі

Нам дає по полю змогу йти

Й правду білу всім твою нести.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: