Біля кого найтепліше. М. Людкевич


— Біля сонця, — шепче поле
І стернею небо коле.
Гріє лапки журавлів,
Вигляда сімох вітрів.

— Біля ватри, — мовить тато, –
Коли хочеться співати,
Пізнавати сни землі
На пташиному крилі.

— Біля пічки, — каже дід, –
Ні печалі, ані бід,
Хоч мороз, як лютий звір,
Що прибіг з Карпатських гір.

— У перині, — дума киця, –
І вуркочеться, і спиться, –
І калачиком пухнастим
Засинає біля Насті.

— Біля мами, — кажуть діти, –
Завше радісно, як літом,
Навіть вмитися сльозами
Теж найкраще біля мами.

 


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: