Блищить трава в травневих росах,
Ріка руйнує береги,
Пасуться кози в верболозах
І все буяє навкруги,
Цвіте і тягнеться до неба –
Степ різним полум’ям горить.
І все в нас є, чого нам треба,
Й повітря, наче мерехтить.
Чумацький шлях блищить над дахом,
Так, як і в пройдешні віки.
Примарилось – Чумацьким шляхом
Ідуть за сіллю чумаки.
Шугне у небо думка птахом,
Я бачу, як ідуть жнива,
Як рубиться козак із ляхом,
Як насідає татарва.
Я бачу – підростають діти,
Що вчора ще були малі.
І як же, друзі не радіти –
Ми живемо в святій землі.
Кохано моя Батьківщина
Пізнала ти і біль, і гнів,
Моя бузкова Україна,
Моя журба, мій сміх, мій спів.
Минуться наші негаразди,
Підіймуться похилі віти
І народяться справжні гадзи –
Завзяті і хазяйновиті.
І стане міцною держава
( Не уві снах, а наяву)
Відлунням: “Україні слава”!!!
З такою мрією живу.