Будем шахтарями. Грицько Бойко

Стану гірником

В нас шахта глибока,
І світла, й простора.
Я електровоза
Там бачив учора.
І вирішив зразу:
Поїду до міста і стану учитися
На машиніста.
І, може б, я став
Машиністом, звичайно,
Коли б не побачив
У лаві комбайна.
Могутня, сталева Машина!..
Тепер
Я вирішив: буду
Водій-комбайнер.
І, може б, у шахті
Я став комбайнером,
Коли б не зустрівся
З електромонтером.
Він робить велику
І корисну справу —
Шле сонячне світло
У вугільну лаву.
І, може б, монтером
Я став у цей час,
Коли б…
Та багато Професій у нас!

Не знаю: чи буду
Колись комбайнером,
А чи машиністом,
Чи, може, монтером,-
Та твердо я вірю
І хочу сказати,
Що тільки у шахті
Мені працювати!
Працює на шахті
Вся наша сім’я —
Піду в ремісниче
Училище й я!

Шахтарчата

У донецькому містечку
Є просторий світлий дім.
Він від шахти недалечко,
Дитсадок у домі тім.
В дитсадочку я бував,
У маляток гостював.
Я спитав: — А як вас звати?-
Діти хором: — Шахтарчата!
В шахтарів ми граємось,
В шахту йти збираємось!
— Та поки що, — каже Вова,
Шахта наша іграшкова. —
Додає маленька Клава:
— Дуже гра у нас цікава!
У дитячому садку
Є майданчик із піску.
Ми щодня стаєм на вахту —
Іграшкову зводим шахту.
Ну й майданчик, просто диво!
Всюди прибрано, красиво.
А які тут іграшки! —
Різні кубики, цеглини,
Екскаватори, машини,
І відерця, і совки.
Що захочеш — те бери:
Все ми маємо для гри!
Ось погляньте-но, будь ласка:
Це з паперу наші каски.
Ми самі зробили їх.
Каски є тепер у всіх.—
Стась гукає: — Починай!
Перша зміно, заступай!
Будем шахту будувать
І вугілля добувать!
Спершу треба нам знайти
Чорні вугільні пласти.
— Гу-гу-гу! — завива
В нас машина бурова,
Замість бура — палиця,
Свердлить і не валиться.
Стоп, машино!
Пробурили.
Це вугілля ми відкрили.
Екскаватор під’їжджає,
Верхній шар піску знімає.
Риє, риє, наче кріт,
Для ствола униз прохід.
— Тут і буде,— каже Люда,
Шахти нашої споруда.
Місце знайдено, тепер
Треба зводити копер,
Замість цегли непогані
Є бруси в нас дерев’яні,
їх Юрасик підбира:
Будуть стіни для копра.
Вище, вище — не дістане:
Помагай, підйомний кране,
Щоб сіяла угорі
Наша зірка на копрі!
Зірочку ж червону
Виріжем з картону.
Вже готова, вже готова
Шахта наша іграшкова!
— Кліть-кошелику з лози,
В шахту зміну повези!
Опусти туди негайно
Вагонетки і комбайни!
Вагонетки наші з глини,
А комбайни з пластиліну.
Всім подобається гра:
Й де вугілля на-гора!
А породу хай вагон
Повезе на терикон.
Тільки треба нам для цього
Підвісну зробить дорогу.
Два стовпці ми закопали.
Мотузочком їх з’єднали.
Прикріпили в вишині
Вагонетки підвісні,
їдуть, їдуть поїзди:
Цей — туди, а той — сюди!
Ой вугілля як багато!
Та куди ж його дівати?
Ну, звичайно, не годиться
Шахті буть без залізниці.
Залізничники уміло
Швидко колію зробили.
Паровоз: — Ту-ту-ту-ту! —
Із составом на версту.
Поспіша він неспроста:
Ждуть вугілля всі міста!
В шахтарів ми граємось.
В шахту йти збираємось!

Наш дідусь

Ніби сніжна, біла вся
Борода у дідуся.
Він частенько вечорами
Почина розмову з нами:
— Підросли уже внучата —
Дідусеві шахтарчата!
І приємно нам буває,
Що він так нас називає…
Наш дідунь трудивсь як слід –
Шахтарем був сорок літ.
Шахтарчата ми по праву —
Дідуся продовжим справу.

Я зробив собі комбайна

Із стільця свого негайно
Я зробив собі комбайна.
За кермо берусь, включаю —
І пласти міцні рубаю.
Тра-та-та-та! Тра-та-та-та!
Вже вугілля повна хата.
Тут, під столиком,— забій,
Транспортер гуркоче мій.
Підійшла матуся: — Ах ти!
Хто ж у хаті робить шахти?

Відправляємо состав

Йде вугілля на-гора —
Подавать состав пора.
З коробків для сірників
Я вагончики зробив.
А моя подружка Ната —
Наче справжній екскаватор:
Руку вгору підняла —
Ківш несе рука-стріла.
Раз, два! Це — курний,
Вугіль чорний і дрібний.
Три, чотири! Це горючий
Антрацит — міцний, блискучий.
Екскаватор зразу став —
Вже наповнено состав!
Як а двора його вивозив,
Пихкав я, аж зуби стис.
Трудно бути паровозом,
Паровозом… без коліс!..

День шахтаря

Горять ясні зірки копрів,
І як нам не радіти —
Сьогодні свято шахтарів,
А ми — шахтарські діти.

Лампочка-шахтарка

Чистила я татову
Лампочку-шахтарку,
Чистила старанно,
Що аж стало жарко.
Любо подивиться!..
Я мерщій до хати,
Щоб свою роботу
Тату показати.
Тато посміхнувся:
– Зроблено як треба!
Тільки ж, помічнице,
Подивись на себе!
Вся ти забруднилась
— В сажі навіть кіски.
Ти — немов шахтарська
Лампочка до чистки.

Терикони

Немов шоломи
Богатирів,
Незвичні гори
Хтось в небо звів.
То насипали
Не дні — роки
Породу з шахти
Трудівники.
А терикони
Такі у нас,
Що з них нам видно
Увесь Донбас!

Поділіться з друзями:

Прокрутити вгору