Джміль. Іван Драч


Ще вчора джміль гудів —
сьогодні вже нема,
Застиг від холоду,
ледь лапками він меле,
Крилята задубілі не здійма
І тихо й тоскно дивиться на мене.
Беру його із затінку, кладу
На щире сонце — в затишок осоння.
Джмелями літаки собі гудуть,
І джміль до них гуде собі спросоння.

Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: