Гімн українській землі. Ната Гончаренко


Дитинства кроком зміряні стежинки,

До стерні обгорілий очерет,

На бараболі ранішні краплинки,

Бабусі білі сливи наче мед.

І озеро, біля якого їли кашу,

Дрімучий ліс, який насправді парк.

У чому неповторна сила ваша?

У чому таємниця ваших чар?

Ця простота, жива картина вічна,

Зимою біла, літечком рясна

Дзвенить в душі, в життя сурмою кличе,

Як паска добра мамина смачна.

Я заплітаю в кожен час і днину

Нерукотворні спогади малі,

Як закладає хлібороб зернини

Між брилами родючої ріллі.

І проростають сонячні стеблини

В буденні справи, поклики, діла

З маленьких мрій маленької дитини,

Яка колись тут пагоном росла.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: