Хліб. Григорій Вієру


Людина в землю покладе зерно,
Проллється Дощ – закільчиться воно.

Під білим Снігом чорна Борозна
На зиму стане домом для зерна.

Весною Сонце вийде залюбки
Позолотити нові колоски.

Колоссям поле зашумить усе,
Колосся з поля Хлібороб звезе,

Щоб Пекарі умілі на столи
Гарячий хліб пошвидше подали.

Хліб. Григорій Вієру

А Жінка візьме паляниці ті,
Поріже на окрайці золоті.

І кожен, хто леліяв колосок,
Одержить свій, по совісті, шматок…

Однак щедріших ще ніхто не зна,
Як Сніг і Дощ, як Сонце й Борозна.

Вони свої окрайці доброти
Таким малятам віддадуть, як ти.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: