Гнатове виправдання. Євген Бандуренко


Завітав якось до Гната
Родіон
Та й не вірить: це насправді,
А чи сон?

Гнат над книжкою схилився
Як мара
І підряд усі малюнки
Видира.

Родіон його за руку:
— Друже мій!
Що ти робиш? Схаменися!
Пожалій!

Зиркнув Гнат на Родіона
Із-під брів
І, показуючи книжку,
Відповів:

— Ну чого б її жаліти
Мусив я,
Як вона бібліотечна —
Не моя!..


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: