Грицько Бойко. Збірка “Бруднуля”


Грицько Бойко. Бруднуля. – Київ: “Веселка” 1989. Художник Валерій Мануйлович.

БРУДНУЛЯ

brudnulya-1Шапочка у глині,
Сажа на коліні,
Пальчики зелені,
Плаття у смажені.
У смажені навіть ніс,
На щоках сліди від сліз.
Отака Ганнуля,
Дівчинка-бруднуля.
Ранком вона встала —
Постіль не прибрала.
І надула губки:
— Нащо чистить зубки? —
Умивалась нашвидку:
Бруд увесь — на рушнику.
Отака Ганнуля,
Дівчинка-бруднуля.
Мама доню одягла,
В коси бантик заплела.
Відійшла лиш мама —
Бантик під ногами.

Отака Ганнуля,
Дівчинка-бруднуля.
За обідом прямо
Влізла в суп руками.
Надкусила пиріжок
І поклала в фартушок.

brudnulya-2
Стала руки витирать —
На скатерці пальці знать.
Отака Ганнуля,
Дівчинка-бруднуля.
На машину, на візок
Сиплють хлопчики пісок.
А вона піском мерщій
Наповня беретик свій.
Буде гарна гірка, —
Та берету — гірко…
Отака Ганнуля,
Дівчинка-бруднуля.
Ось трима вона в руці
Кольорові олівці.
І уже біля вікна
Розмальована стіна.
А до столу сіла —
Розлила чорнило.
Отака Ганнуля,
Дівчинка-бруднуля.
В пальтечку своїм новім
Вийшла вона з дому,
А вернулася у дім
Ніби у старому.
— З гірки я спускалась!
На пальті каталась!

brudnulya-5
Отака Ганнуля,
Дівчинка-бруднуля.
Спать вона лягала —
Не помила ніжки.
Плаття і панчішки
Кинула під ліжко.
Отака Ганнуля,
Дівчинка-бруднуля.
Після дощику в дворі
Любо гратись дітворі.
Всі такі гарненькі,
Всі такі чистенькі.
Тільки — де Ганнуля,
Дівчинка-бруднуля?
Вся замурзана, брудна,
Неохайна дуже, —
Подивіться: ось вона
Влізла у калюжу.
Як у вашім дитсадку
Ви зустрінете таку, —
То скажіть їй хором:
— Сором! Сором! Сором!

 

ГРАЛАСЯ В ДОЛОНЕЧКИ

—  Де ти завозилася?
Де ти забруднилася?
—  Я в калюжі з сонечком
Гралася в долонечки!

dolonechku

 

ЧИСТОПИСАННЯ

– Чого в чорнилі руки, Таню?
– Це в нас було чистописання.
– А на щоках чому чорнило?
– Бо я руками щоки мила…

 

НЕ ЗНАЛА

Пита бабуся у онуки:
— Чи ти помила добре руки?
— Аякже,— Милочка в отвіт,
— Помила з милом так, як слід.
— А де?— бабуся знов питає.
— Води ж у хаті в нас немає…
— Немає?— здивувалась Мила,
— А я не знала і помила.

 

ЧОМУ ТИМКО ПОДРЯПАНИЙ

— Чому це ти подряпаний?—
Юрко Тимка пита.
Тимко йому відказує:
— Та я ж купав кота!
— А я от не подряпаний,
Хоч теж купав свого…
— Еге, ти ж не викручував
І не сушив його!

tumko

 

ЦАПОК

У цапка Борідка сива,
Шолудива,
Некрасива.
І на ній,
Мов павучки,
Реп’яшки
Та колючки.
— Так,— кажу я
Не годиться,
Треба, цапе,
Поголиться! —
А цапок мені
Таке:
— Ме-ке-ке!—
Ніби каже:
— Розумію,
Та голитися
Не вмію…

 

ТРАКТОРИСТИ

Новесенький трактор
Всі звуть «Беларусь»,
На ньому в колгоспі
Працює татусь.
У першу він зміну
Сьогодні іде,—
Пакунок з харчами
До сумки кладе…
Синочок до нього —
Облився слізьми:
— Я хочу на трактор!
З собою візьми!
— Ну що ж, одягайся!
Промовив татусь.—
Удвох поведемо
В поля «Беларусь»!
Та спершу умийся
І брови не хмур,
Бо трактор не любить
Таких замазур!


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: