Йшла коза-дереза. Олег Головко


До бобрів-теслярів,
Що в новенькій хатці,
Йшла коза-дереза
По тоненькій кладці.
Йшла коза-дереза
Та й у річку впала.
— Ой, ряту…!
Ой, мату…! —
Зарепетувала.
Два лини з глибини Кажуть:
— Веремія!
Ця коза-дереза
Плавати не вміє.—
А коза:
— Ме-е-е-е! —
Та
— Бе-е-е-е! —
baba-i-koza-10
Плаче над водою.
І ногами гребе,
Й горне бородою.

Підпливають соми:
Бовтаєш ти марно.
Ти греби так, як ми —
Буде тихо й гарно.—
Виліз рак-неборак
Біля тої кладки:
Ой, пливеш ти не так
Розвертайся задки.—
Підпливають в’юни:
— Ти не побивайся,
Прямо в мул упірни
Й зразу заривайся.—
Вже коза біля дна —
Бідна, мул ковтає.
Потопа,
Вирина
Й знову потопає.

Як почули бобри
Крики коло кладки,
Поспішили згори,
Від своєї хатки.
І за ноги тягли,
І за роженята.

Ледве разом змогли
Кізку врятувати.
А лини, і в’юни,
Й раки всім казали,
Що козі і вони
Теж допомагали.

(Олег Головко)


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: