Хмари. Ната Гончаренко


Є у небі дивні чари

Їх дарують білі хмари,

Що стоять немов палаци,

Й закликають нас злітати

Мріями у саме небо,

Більш нічого нам не треба,

Тільки хмари ті любити

І із ними все летіти

Вдаль, увись, в безкрайнє небо,

Тільки цього мрії треба.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: