Коли ти любиш рідний край. Микола Вороний


Коли ти любиш рідний край,
Радій, співай!
Прийшла пора, прийшла година
Смісться Київ, сяє Львів!
Ярмо одвічних ворогів
Скидає вільна Україна!
Але, козаче, позір май,
Коли ти любиш рідний край.
Коли ти любиш рідний край,
В ряди ставай!
Гори відвагою святою!
Бо тільки меч – а не слова
здобуде нації права
У ворогів її розвою.
Вперед же сміливо рушай,
Коли ти любиш рідний край!
Коли ти любиш рідний край,
То тям і знай,
що гук війни, вогонь Перуна –
дочасні, як і свист бича
І щастя дасть не блиск меча,
А вільна школа і трибуна,
Про це, про це найбільше дбай,
Коли ти любиш рідний край!
Коли ти любиш рідний край,
Гори, палай!
Коли в огонь живої мови
Чуття святого надаси
Ти станеш лицарем краси
I визволення, і любови.
За честь і правду все віддай,
Коли ти любиш рідний край!


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: