Лесин край. Валентина Ксендзук


Цей вірш Валентини Ксендзук називається «Лесин край». Проте, кожен, хто його прочитає, побачить і свій рідний край.

Лесин край. Валентина Ксендзук

Моя ти земле семикрила,

Яка ж в тобі магічна сила.

Терпляче серце, мудрі очі,

Уста калинові дівочі.

Яка душа в тобі завзята,

Прекрасними дітьми багата,

Лани, розсипані намистом,

Сади замріяні за містом.

Вербиченьки краса покірна,

Землі своїй довіку вірна,

В льоновім полі водограй,

Поліський мій лелечий рай.

Не розтоптали, не пригнули,

Твоєї волі не зітнули.

Розправ же крила, земле мила,

Напни-бо сонячні вітрила!

В очах твоїх не хочу суму.

Печалі в серці, гірку думу.

За щастя світле і за волю

Молити буду Бога й долю.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: