Майстер Гриць. Ганна Черінь


Є у нас у школі Гриць,
Перший майстер до дурниць.
Тільки вийде з дому – хвиць!
Вже погнав кудись на шкоди.

Він дере чужі книжки,
Віднімає пиріжки,
В вікна кидає сніжки,
Рве горох в чужім городі…

Я сама люблю не раз
Пустувати час від часу,
І тому не завжди пас
Я сприймаю, як образу.

Та недарма мати Гриця
Мусить з ким не раз свариться.
То він б’ється, то упав,
То штанці нові порвав.

То цукерка в когось взяв,
То кота потяг за хвіст.
То наївся м’яса в піст.
То десь шапку загубив,
То погано заробив,
То спізнивсь на дві години,
То відсутній без причини…

Всім у класі заважає,
Нас на збитки спокушає,
А стрекоче, як сорока!
Вчителям із ним морока.

Смішно нам з його дурниць!
Ще ж до того майстер Гриць
Він завзятий мухолов,
Добре знає кілька мов:
По-котячому,
По-собачому,
Навіть вміє він
По-ослячому.
А тепер я чула, наче
Вже вивчає мову рачу.

Він, як матінка-корова,
Заговорить до теляти…
Лиш по-людському два слова
Ледве може він зв’язати.

І як вийде до таблиці,
Пише там одні дурниці:
Зробить він – страшенний жах!
Шість помилок в двох словах!

От такий то є в нас Гриць,
Перший майстер до дурниць.
Як, той Гриць не хоче вчиться?!
Що ж то виросте із Гриця?!

Та ж як стане він великий,
Буде вія, як і тепер:
Ані вчитель, ані лікар,
Ані технік-інженер…

Вже ж людина отака
Не збудує літака.
Не обчислить рух машини,
І не вивчить медицини.

Тільки правда, в дні останні
„Майстер” Гриць, на диво нам, –
Підтягнувся в рахуванні
Й малюванні діаграм.
Може він на думку взяв
Стати майстром добрих справ?!


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: