Непосидлива абетка. Григорій Усач


Вірші про букви і звуки. Непосидлива абеткаВмію я уже читати,
Тож беруся вчити брата.

Починаю з букви А.
Він мене питає: «Га?»

Називаю букву Б.
Він сміється: «Бе-бе-бе»

То гелгоче гусаком,
То регоче бараном.

Знає він всі літери
Й пише трохи навіть,
Тільки дуже хитрий він
І оце лукавить.

Глянув якось у вікно —
Сонечко підбилось.
Братик каже: «Буква О
В небі покотилась».

Чує він, як на даху
Завиває буква У,
Бо невіглас-вітер
Більш не знає літер.

Прилетить до саду жук,
Братик зразу чує вже:
Жук дарує всім навкруг
Басовиті букви Ж.

Всі малята як малята —
Книжечки читають,
Ну а букви мого брата
Бігають, літають.

Кінь промчить біля воріт
Не догнати й соколу,
Братик мовить:
«З-під копит
Буква Ц процокала».

Він вважає:
На подвір’ї
Кури стали учнями
І, погладжуючи пір’я,
Букву К заучують.
Та наука нелегка:
Кажуть «ко»,
А треба «ка».

Ми над річкою гуляли,
Раптом букву відшукали:
Хвиля в тиші комиша
Загубила букву Ш.
Скільки літер ще довкола —
Шепеляві й грімкотливі..
Це така весела школа
Це уроки жартівливі.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: