Перед грозою. Максим Рильський 


Натрудившися у квітні,
Перецвівши у маю,
Йдуть дерева передлітні
В повінь лагідну свою.

Пелюстки зронивши в ноги,
Ждуть у зав’язі вони
Благодатної вологи
З рук дозрілої весни.

На траві роси немає,
Дим прослався над селом.
Землю ластівка черкає
Розтривоженим крилом.

Горобці в піску сипкому —
Ніби діти у ставку…
Стане ясно і малому,
Річ побачивши таку:
Йде гроза з-за верхогір’я…
Справді, тільки примічай:
Чорних птиць імлисте пір’я
Затемнило небокрай.

Прокотився грім з розгоном,
Грають блискавок шаблі.
Пахне морем і озоном
Від притихлої землі.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: