У автобус на зупинці увійшла бабуся.
Хлопчик швидко підхопився, весело всміхнувся.
— Я постою, не біда… Сядьте, — мовив басом.
Сам навколо погляда, чи не скажуть часом:
«Молодчина наш Івась, він культурний, чемний…
Наш Івась в четвертий клас ходить недаремно!» …
Та ніхто його чомусь похвалить не хоче.
І тоді він до бабусі нахиливсь й шепоче:
«Ну, здається, вже у вас відпочили ніжки.
Може, сходити вам час? Я посиджу трішки…»
