Портрет. І. Гнатюк

У нашій хаті на стіні
Висить портрет у рамі, —
Він дуже рідний і мені,
І татові, і мамі.
Він стереже і хату, й нас,
Він знає наші болі.
Я добре знаю: це Тарас,
Що мучився в неволі.
Такий ріднесенький — дивись!
Він мов говорить з нами,
Він на портреті — як живий,
Ось-ось і вийде з рами.

Поділіться з друзями:

  • Час читання:1 хв. читання