Поцілунок Миколая. Ірина Цельняк


Коли місяць зникне, згаснуть зорі
І на конях в небеснім просторі
Помчать сани, бистрющії сани,
Щоб об’їхати світ весь до рання.

Коли дітки заснуть вже міцненько,
Їм до личка торкнешся легенько,
Поцілуєш морозно, духмяно,
Покладеш під подушку жадане,

Будеш лагідно ти на діток глядіти,
Піклуватись про них і жаліти,
Будеш щастя у сні їм бажати.
І казковим життя пізнавати.

Лише сонця промінчик загляне —
Щезне казка кудись і розтане.
Та для діток цікаві чекання
Обернуться в дарунки й вітання.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: