Проліски. Ната Гончаренко


Вночі, коли лиш вітер віє,

Природа ніжні квіти сіє,

Краплини неба розквітають,

Блакитні очі відкривають

І дивляться, щасливі, в небо,

Яке дарує світло щедро.

Цей килим ясною весною

Несе нам почуття прибоєм,

Які розлились теплим морем,

Щоб ми забули смуток й горе.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: