Провчила. Петро Ребро

– Синку, йди-но вмийся, – кличе мати.

А малий кричить їй у вікно:

– Ну нащо сьогодні умиватись,

Якщо завтра митись все одно!

 

Ось і вечір. Мати каже сину:

– Лізь голодним, хлопче, під рядно:

Ну нащо тобі вечерять нині.

Якщо завтра їсти все одно!