Рідна мова. Григорій Вієру


Сонячний вінок,
роду нашого основа,
Чистої роси ковток –
Слово!
Завжди всяк тобою дише,
Мово – святосте моя,
І листи нащадкам пише,
Мово – вічносте моя!

Хори солов’їв,
Звуки слів – живі оркестри,
Дойни ніжності – твоєї
Сестри!

Тихе слово нареченій –
Мово – святосте моя,
Материнський дар пісенний –
Мово – вічносте моя!

Ти мені світи,
Як зоря з висот космічних,
Будеш ти сіять завжди,
Вічно!
Жить тобі в ясну годину,
Мово –  святосте моя.
Будеш ти – і я не згину,
Мово – вічносте моя!


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: