Рушничок. Дмитро Мегелик


Я біленький рушничок
Шовком вишивала.
Візерунки з ниточок
Гарно гаптувала.

Щоб вони, немов живі,
Квітнули на ньому,
Ніби роси на траві
Після зливи й грому.

Милу пташку — солов’я
Вишию малого.
Десь йому позичу я
Голосу дзвінкого.

І повішу на стіні
Рушничок біленький,
Заспіває хай мені
Соловей маленький.

 

За матеріалами: Дмитро Мегелик. “Рушничок”. Вірші. Київ, “Дитвидав”, 1963, стор. 12.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: