Шепіт трав. Ната Гончаренко


Коли потрібно мудрості спитати,

Іду за нею в поле, добрі брати.

У море трав і квітів поринаю

Послухать пісню вітра. Він співає

На мові всіх часів, усіх народів –

То мова серця, мова від природи,

То мова радості, життя і вроди,

То мова матері, що дітям своїм годить.

Нема в ній жодної краплини фальші,

Лиш чисті ноти доброти та вдачі.

Бо лиш добром можливо сотворити

Таку планету, ці поля та квіти.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: