Спека. Петро Ребро


Сонце сяє – аж пашить.

На городі – анікого.

Лиш гарбуз один лежить –

Черевце засмагло в нього.

В кукурудзи з-під коси

Виглядають зуби білі.

Часнику стримлять списи.

Кропу вежі пожовтілі.

Кволі вуха звів буряк,

Ніби слухає квасолю.

І до соняшника мак

Заховавсь під парасолю.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: