Справжній зоопарк. Голомозий Ігор


У цьому віршику згадано і про котика, і про песика, про курей з курчатами, про корову і козу, про їжачка, горобчика, дятла, синичку та багатьох інших тварин і птахів, яких може побачити дитина за своїм віконечком.

Справжній зоопарк. Голомозий Ігор

Ніжна киця білолиця
Лапкою вмивається.
Чиста мордочка, умита
Сонцю посміхається.
Наша киця білолиця
Завжди личко миє.
Чисті в неї лапки й пузо,
Чисті спина й шия.

 

На лугу стоїть корова,
Дуже вже вона здорова.
Мукає корова: «Му-у!»
молока, каже, кому?
Олі, Толі, Петі, Колі,
Маші, Паші та Наташі.
Щоб росли вони здорові,
З молоком наварим каші.
Їдять кашу з молоком,
Хліб та сало з часником.
Дякують корові,
На лугу здорові.

Стриб, стриб, стриб – стриба горобчик,
Він немов маленький хлопчик.
Я зернятко дав йому.
Запитаєте: «Чому? —
Їсти хоче горобець,
І якщо ти, молодець,
Візьмеш крихти та сальця,
Й нагодуєш горобця.

Біжить коник «Цок, цок, цок»
По дорозі копиток.
–«І-го-го» коник сказав,
Мене із собою взяв.
Я на коника сідаю,
Скрізь по вулицях скакаю.

Збірник віршів Тамари Коломієцб Ілюстрація до вірша "Коники" Юркевич Тетяни

 

Ось маленький їжачок,
Повна спинка голочок.
Наколов на голки гриб,
Гриб йому немов прилип.
Доця мамина й синок,
Не вилазьте на тинок.
Упадете з тину,
Їжачку на спину.
Їжачок колючий,
Уколе болюче.

Вірш про їжачка

 

Песик гавка та гарчить,
В нічку темну не мовчить.
Злодія кусає,
За ногу хапає.
Сидить у буді песик «Бім»,
Наш охороняє дім.

Вірші про песика

 

«Ко-ко-ко. Кукаріку!»
Кричить півник у ставку:
Не лізьте у воду,
Не знаючи броду.
Я іще вам знадоблюсь,
Як гарненько обітрусь.
Вранці я не позіхаю,
«Кукуріку» заспіваю.
«Кукуріку» – день настав,
Хто із ліжка ще не встав?

Знесла курочка яйце,
Наче сонячне лице.
Округле, жовтеньке
З’їм яйце смачненьке.

Квочка і курчатка,
Курочки-малятка
Зернятко дзьобають,
До мами утікають.

Вірш про півника

Качка «Кря-кря» робить,
Вправно рибу ловить.
Плещеться, пірнає,
Сухою вилізає.

Хто мені підкаже –
Чорний птах, як сажа.
Чорний хвіст, чорне крило,
Мов би в сажі помело?
То ж ворони прилітають,
На паркан до нас сідають.

«Ме-е-е!» Стриба по двору,
З гори у низ і в гору.
З діжки на колоду,
З колоди на підводу.
Бородатий цап, рогатий,
По двору біжить завзятий.
Забодати рогом може.
Ну – хто його переможе?

 

Гей! Маленький карапуз,
Подивись, он – чорногуз.
Змайстрував собі кубло,
Його бачить все село.
На одній нозі в кублі
Став, ще й діточки малі.
Він їм їжу добуває,
Прямо в дзьобики вкладає.

А у мого друга
Є птиця – папуга.
На плечі в нього сидить,
Людським словом говорить.
Папуга – чудова,
Різнокольорова.

Птиця дятел «Тук-тук-тук.»
Сів на дереві на сук.
Дзьобом вибиває,
Шкідників з’їдає.

Ось, маленька птичка,
Зовуть її – синичка.
Жовті груди має,
Взимку не відлітає.

В мене із вікна в дворі,
Унизу і угорі
Звірі, птиці, риби, так –
Ніби справжній зоопарк.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: