Тато-постовий. Грицько Бойко


Там де тато – постовий

Світлофор тепер новий.

 

Я з бабусею іду,

І в кіно її веду.

Нам червоне світло сяє.

– Зупинись, – я їй гукаю.

 

А вона: – Іди мерщій,

Он твій тато-постовий. –

Не страшна нам перепона,

Можна йти і на червоне…

 

Ми йдемо, а біля нас

Заскрипіли гальми враз…

 

Тут підходить постовий, –

То і справді тато мій.

 

Він квитанції виймає

І спокійно промовляє:

– Штраф беру я сам у себе.

За бабусю і за тебе.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: