Тиша за вікном. Ната Гончаренко


Коли ізранку відпускає

З обіймів ніжних добрий сон,

Мене приємно день стрічає

І будить тиша за вікном.

Цвірчать горобчики сіренькі,

Синичка в світ своє несе,

І день зовсім іще маленький

На кволих ніжках тихо йде.

Люблю я тишу ніжну ранку,

Люблю чарівний наспів дня,

Бо як виходиш з ними з ґанку,

Несеш у світ зерно добра,

Мелодія пташок одвічна

Лиш про найкраще нам співа

І завжди нас у світ той кличе,

Де в серці радість прожива.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: