У сяєві дощинки. Григорій Кулеба


Дощинка впала, свіжа і тремка,
В моїй долоні тихо причаїлась.
Десь поза лугом сплеснула ріка
Крилом своїм заманливим чаїним.

Шепочуть трави. Коники тріщать.
Насвистує в очеретинку вітер.
Заплутавсь в шелюжинових кущах
Лякливий присмерк, мов карась у сітях.

І стигнуть в сяєві дощинки вечори,
Сподіванки несуть в казковім ранці.
В ріллі здрімнуло зерня до пори,
Щоб колоском проклюнутися вранці.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: