Вчителька. Я. Ярош


У яблуневім саду.
Рідна учителько сива, —
Днина, легка і красива,
Йде по школярськім сліду.
Ще як малими були, —
Слід ми в саду залишили.
Крони тоді, як вершини,
Снігом сліпучим цвіли.

В ночі зимові, сумні,
Знаєм, не спалось вам часто —
Ваше омріяне щастя
Десь полягло на війні.
Чисту скорботу сльози
Ви перед нами ховали —
Силу од вас ми черпали,
Так, ніби грона в лози.

Де пролягали стежки,
Там перетнулись дороги.
Сипався цвіт нам під ноги —
І пролітали роки.
Вчителько, ви — як весна.
Ми ж бо довкола — мов квіти.
Вам поміж нас молодіти,
Вічно ходити між нас.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: