Верба. Катерина Перелісна


Вірші про вербу, вербові котики

Тане снiг, течуть струмки,
Ожива травичка,
I до сонця гiлочки
Простяга вербичка.
I м’якенькi, як пушок,
Нiжнi, як шовковi,
Ясно дивляться з гiлок
Котики вербовi.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: