Весна… Весна… Пустунчик вітер
Під кожен кущик загляда:
Чи вже прокинулися квіти,
Чи просинається трава.
А з неба сонечко сіяє
На поле, гори, на лісок,
Своїм промінням зігріває
Кожне стебельце i листок.
Водою дощик напуває
Всі квіти й трави весняні.
Про жодну він не забуває,
Бо всі вони, як ми, живі!
І ти, дитино, пам’ятай,
Ніколи не забудь:
Ти слабшим завжди помагай,
Природі другом будь!
