Він образився дарма. Євген Бандуренко


Вбіг з альбомом нерозлучним
Вова в батьків кабінет:
— Ось поглянь, — гукнув він гучно,
Змалював я твій портрет!

Тато глянув; — Що ж, чудово!
Тільки що це за дива?
Чом, скажи, у мене, Вово,
Зеленаста голова?

Посміхнулись очі хитрі:
— Ти образився дарма!
Що поробиш — на палітрі
фарби лисої нема!..

vin-obrazuvsya


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: