Вірш-гімн Тарасу Шевченку «Вічний як Україна». Володимир Портянко


Моя країно, краю веселковий,

Ти зустрічаєш ювілей Тараса,

Він мріяв у ві снах про край казковий.

Мою країну – золоту окрасу.

Стоять тополі, як тоді стояли,

І чують пісню золотих полів…

Тут козаки бувало битви вигравали

І слухали кобзарський гнівний спів.

Пашисті дні і ночі солов’їні

І шелест трав некошених стоїть.

Іде Тараса свято по країні,

Святкуєм ювілей аж двох століть.

Він боронив разом з бійцями Україну,

Дух войовничий піднімав він їм.

Звав за свободу і щасливу днину,

За неньку рідну і батьківський дім.

Ми віримо у краще майбуття.

Ми нездоланні, бо Тарас із нами.

Він не піде ніколи в забуття,

Він ходить з нами селами й містами.

Нехай ідуть роки і вже століття

Та пам”ятаєм ми про це завжди,

Як жив Тарас в суворе лихоліття

І мріяв, мріяв про щасливі дні.

Є на світі така країна,

Вона як мати рідна для нас.

І вічно буде жити Україна,

І вічно буде жити наш Тарас.

P.S. Слова цього вірша стали піснею. Музику написав сліпий музикант із м. Семенівка Волк Анатолій Григорович


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: