Вірші Анатолія Костецького про маму


Збірник дитячих віршів Анатолія Костецького про улюблену, рідну, дорогу, найкращу у світі людину – вірші про маму.

Все не так. Анатолій Костецький

Сьогодні все навкруг –
не так…
Чомусь задача –
непроста,
чомусь цукерка –
несолодка,
проміння сонячне –
холодне,
і навіть
запахуща диня
чомусь не пахне зовсім
нині…
У чому ж річ?
Скажу вам прямо:
образилась на мене мама…
Піду
пробачення попрошу –
хай знову стане все
хорошим!

 

Де літо живе? Анатолій Костецький

У павука хатинка –
тоненька павутинка.
У коника веселого –
між травами оселя.
У ластівки швидкої
під нашим надвіконням.
А тепле й ніжне літо,
волошками повите,
посріблене дощами,-
живе в очах у мами!

 

Про  що  виспівує  струмок? Анатолій Костецький

Про  що  виспівує  струмок?
Про сонце золоте.
Про що співає колосок?
Про те, як він росте.
Про що виспівує земля?
Про неба синь і шир.
Про що співаєм ти і я?
Про маму і про мир!

 

Сонечкова мама. Анатолій Костецький

Вмиває кішка
Кошенят.
Вмиває кізка
Козенят.
Мене
Водою з милом
Щоранку
Мама миє.
І чистим
Сонечко встає
Щодня
З-за небокраю…
І в нього,
Мабуть,
Мама є,
Бо хто ж його
Вмиває?

Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: