Вірші для бабусі. Збірник


Бабусині руки. О. Василенко

Миють мене і годують,
Пестять мене і милують.

Ними все вміє бабуся робити:
Шити, в’язати й варити.

Люблю їх до щік притулити
(Дай, Боже, їм довго жити!)

Золоті бабусині руки.

 


Моїй бабусі. Л. Цілик

Бабуся сива, мов квітуча вишня,
Моя бабуся — вишенька в саду.
Мене ти знову зустрічати вийшла
І по стежині я до тебе йду.

Іду, щоб прихилитися всім серцем
До рук твоїх — ласкавих і м’яких,
Поглянути у очі — два озерця,
І прочитати радість щиру в них.

Пробач, що я буваю неслухняна —
Трапляється всіляке у житті.
Я знаю, що, бабусенько кохана,
У тебе серце й руки золоті!

 


Бабусині руки. Л. Квитко

Я з бабусею своєю
Дружу давно-давно,
І ми — скажу вам — з нею
В усьому заодно.

Така моя бабуся –
Найкраща у житті.
А руки ж у бабусі –
Ну просто золоті.

Вони що хоч уміють,
Скрізь роблять чудеса.
То місять щось, то шиють.
Подивишся — краса.

Так товсто мажуть пінку.
Так щедро сиплють мак.
Працюють без спочинку,
А пестять ніжно так.

І в хаті і на дворі
Пороблять все як слід.
То чистять щось в коморі,
То варять нам обід.

А там — нічник засвітять,
Щоб спав міцніш онук.
Мабуть, немає в світі
Таких хороших рук!


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: