Вірші про грудень. Збірник віршів


 

Грудень. Т. Масенко

Всі річки тепер в обнові,
Біле скло над бережком.
Ходить грудень по діброві,
Застеляє світ сніжком.

Вишні з інею розквітли,
В білих шубах всі дубки.
Позирають ночі світлі
В розмальовані шибки.

Є вже саночки новенькі,
Є хороші ковзани,
А мороз веселий дзенька,
Налітає з далини.

 

Грудень. М. Литвинець

Уночі мороз поволі
Інеєм упав на шлях…
Спотикається на полі
Місяць грудень по грудках.

І тому такий він гнівний,
Дружить з вітром крижаним.
А хуртеча рівно-рівно
Засипає слід за ним.

Сипле сніг, мов стеле килим,
Щоб за груднем із дібров
Тим рипучим снігом білим
Рік Новий до нас ішов.

 

Грудень. Лідія Кир’яненко

Грудень – первісток зими
Відійшла в минуле осінь.
Грудень – первісток зими –
оглядає володіння.
Сніг іскриться під саньми.
В білих шатах ліс дрімає.
Кригою взялись річки.
І виблискують під сонцем,
я посріблені стрічки.
Навкруги панує спокій,
а сусідньому дворі
червоніють горобини,
ніби спалахи зорі.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: