Вірші про коня, коника, коней


Збірник віршів про дуже цікаву тварину – вірші про коня. Збірник віршів про коней українською мовою.

Вірші про коня, коника, коней

Вірші про коней, коників, коня

Дуже хочу коника. Андрій М’ястківський

Був би в мене коник —
Я пишався б ним,
Називав би коника Вороним.
Я водив би коника
Пастися в лісок,
Я зробив би конику
Бричечку-візок.
Батіжка зробив би
Я йому з лози,
Вороний би хлопчиків
У садок возив.
Дуже хочу коника…
Не з крамниці, ні,
А того, що бігає
В полі, в табуні.

 

Коник гривою трясе. Анатолій Камінчук

Ходить коник по лужку,
По зеленім бережку.
Коник сам себе пасе,
Коник гривою трясе.
Золота вуздечка – брень!
Золота підківка – дзень!

 

Про коня

Наснивсь мені сон про коня,
Ніби я іду навмання,
А у лісі страшенно,
Вітер віє шалено,
А я впевнено далі іду.
Тишу порушено, дивлюся зворушено,
Я на того коня.
Він чудовий стрункий і умілий,
А грива м’яка та красива.
Осідлала я того коня,
Й поскакали ми разом в дива…

(Автор taniam. За матеріалами сайту: http://www.poetryclub.com.ua)

 

Спочатку на коні. Олесь Лупій

Вподобав  Гриць  собі  лоша
Булане,  струнконоге.
Водиці,  сіна  чи  вівса
Щодня  несе  для  нього.

Сміються  з  Гриця  хлопчаки:
Погляньте  ви  на  диво  !
Ми  мріємо  про  літаки,
А  він  про  кінську  гриву.

А  Гриць  всміхнувся  й  відповів,
Поправивши  кашкета:
Навчуся  їздить  на  коні,
А  потім  –  на  ракетах.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: