Вірші про котика. Зінаїда Грієва


Вірші про котика. Автор – Зінаїда Грієва. Вірші зі збірки «Знайомство»

Вірші про котика. Зінаїда Грієва

Вірші про котика. Зінаїда Грієва

Іграшка. Зінаїда Грієва

Ось поглянь
яка подушка.
Це – улюблена
подружка.
Іграшка моя м’якенька,
І послушлива й товстенька.
Навіть котик
Цю подушку
Залюбки кладе
Під вушко,
Спить в обіймах
Тільки з нею,
Бо вважає теж
С в о є ю.

 

Знайомство. Зінаїда Грієва

Ой, яка гарненька киця
На стежині чепуриться,
Мов пухнастенький клубок
Прикотився із казок.
Ну, сховай же свої дряпки,
Дай торкнутися до лапки!
Киця виявилась злою,
По клубочку провела,
Потім за маленьку лапку
Не знайомиться з малою,
Все одно разок мала
По клубочку провела.
Потім за маленьку лапку
Обережненько взяла,
І клубочок той пухнастий
Ніжно так обійняла.
І ВОНИ СТАЛИ ДРУЗЯМИ!

 

 

Півник – Ку-ку-рік. Зінаїда Грієва

– Ку-ку-рі-ку!
Ку-ку-рік!
Ясне сонечко,
Привіт!

Кинь промінчик
За фіранку,
Та розбуркай кицьку
Бранку.

Бо пухнаста ледарка
Любить довго спати,
А вона тебе повинна
Чемно привітати!

Сонце кинуло
Промінчик,
Той – хутенько
Скік-поскік! –
Лоскотнув кицюню
Бранку
В теплий носик
Й миттю зник.

Враз прокинулась
Кицюня,
І з собою привела
Двох синів
Та донечку,
Щоб пронявкати подяку
Лагідному Сонечку.

 

Вірші про кішку. Зінаїда Грієва

Пухнаста сплюха. Зінаїда Грієва

Киця гарненька
Ласунка маленька
Така вже пухнаста,
І біла-біленька.
А як покуштує
Сирок чи сметанку
Скоріш на подушку,
Й муркоче до ранку.
– Агов, мишеня,
То гостинчик не твій!
Лизнуло сметанки –
До нірки мерщій.
Якщо вушка киці
Той шурхіт почують,
То й ніжки хутенькі
Тебе не врятують.
ТОЖ ПОКВАПСЯ!


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: