Вірші про місяць лютий. Збірник


Збірник віршів про місяць лютий: “Лютий” О. Сенатович, “Лютий” Л. Горлов, “Лютий” Л. Кондрацька, “Лютий” Коваленко Олена. Вірші про погоду і природу в місяці лютому – останньому місяці зими.

Лютий. Оксана Сенатович

Місяць лютий на гостину
Кличе всю свою родину.
Та родина – не мала,
Суне й суне без числа.

Морозища, морозенки –
І великі, і маленькі,
Завірюхи клаповухі,
І сніжинки-балеринки,
І вітренко, і вітрисько –
Вже вони близенько-близько.
Ще до ночі в темнім борі
Вся родина буде в зборі.
Запита родину Лютий,
Чи то кожний добре взутий?
Геть у танець!.. – і зі сну
Збудять танцями весну.

 

Лютий. Коваленко Олена

Лютий морозець гукає –
Малюки нехай тікають.
То пройма до кісточок —
Одягаю кожушок,
Починаю в сніжки грати —
Він хапає рученята,
Одягаю рукавички —
А мороз щипає щічки.

 

Лютий. Л. Горлов

Скаче біла завірюха
На блакитному коні,
Лине снігу потеруха
По ламкій озимині.

Поле голе, нахололе
Тонко дзвонить, мов кришталь.
Завірюха гучно коле
Копитами білу даль.

Лунко репається крига
На озерах і ставках.
Вітер крутиться, мов дзиґа,
На долині та в ярах.

Невгамовна завірюха
Гори снігу наміта
І гукає в білі вуха
Приголомшеним хатам.

Завірюха валить валом
Через зиму навпростець,
А за нею гонить чвалом,
Юний Лютий-молодець.

 

Лютий. Л. Кондрацька

Лютий — місяць дуже лютий:
Запитає, в чому взутий?
Виє хуга-завірюха,
Не пускає без кожуха.

Але сонечко сміється,
Стиха до землі проб’ється,
Хоч частинку, хоч хвилинку,
А погріє її спинку.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: