Вірші про осінь. Максим Рильський


Вірші Максима Рильського про осінь: “Коли копають картоплю”, “Осінь-маляр із палітрою пишною”, “Серпень з вереснем стискають один одному правиці”, “Восени прилітають невідомі птиці.” Вірші для школярів українською мовою.

Вірші про осінь. Максим Рильський

Вірші Максима Рильського про осінь

День осінній… вітер віє… Рильський Максим

День осінній… вітер віє,
І красуня Сонце змерзло
Одягає теплі шати —
Хмари сиві і блакитні.

Одягає теплі шати,
Їх освітлює красою,
Обливає їх промінням,
Що з лиця красуні ллється.

Потім шати всі скидає,
І лягає тихо спати,
І пірнає потихеньку
У пуховисту постелю.

Укривається блакиттю
І тихенько засинає…
Хмари-шати розпливлися,
Розпливлись по всьому небі.

 

Коли копають картоплю… Максим Рильський

Максим Рильський. Вірші про осінь для дітей і дорослих

Коли копають картоплю,— стелеться дим над землею,
Листя летить воскувате, ніби метеликів рій,
Пахне грибами і медом, вогкістю пахне тією,
Що, опріч назви осінь, немає імені їй.
Коли копають картоплю, ключ угорі журавлиний
Рідною мовою кличе у невідомі краї;
Смутком тоді щасливим повниться серце людини,
Вітер, як старості повів, навкруг обвіває її.
Коли копають картоплю, тихо співають дівчата,
Озимина витикає свіжо-зелені голки,
В гості запрошує всіх біла над річкою хата,
Діти несуть у школу завиті в хустини книжки.
Коли копають картоплю, стигне вода в криниці,
Рівно й спокійно дише натомлена з праці земля.
Хлопцям пора і дівчатам сваритися і мириться,
Час музикам ладнати скрипки на весілля.

 

Восени прилітають невідомі птиці… Максим Рильський

Восени прилітають невідомі птиці,
З дивним криком падають на ріку,
І стрілець сам не знає: може, то тільки сниться,
Що весною він бачив саме таку.

Восени кожен день — якась відміна:
То зів’яла стеблина, то зелений пожовк…
Восени розумнішою стає людина
І ще м’якшим — трави прим’ятої шовк.

Восени залягає риба в ковбанях,
Щоб немудрі якісь бачити сни…
Осінь, звісно, пора розмов останніх,—
Але й сходить пшениця теж восени!

 

Осінь-маляр із палітрою пишною… Рильський Максим

Осінь-маляр із палітрою пишною
тихо в небі кружляє,
осипає красою розкішною.

Там розсипа вона роси сріблисті,
Там тумани розливає,
Ліс одягає у шати барвисті.

Ліс обливає кольорами дивними,
Ніжно сміється до вітру,
Грає цілунками з ним переливними.

Фарби рожеві, злотисті, червоні,
Срібно-блакитне повітря…
Ніжні осінні пісні тиходзвонні!

 

Серпень з вереснем стискають… Максим Рильський

Серпень з вереснем стискають
Один одному правиці,
Що одна правиця — сонце,
Друга — місяць-молодик.
Просвистіли ситі крижні
Над утомленим болотом;

У густому верболозі,
Де заліг густий туман,
Гомонять перед нічлігом,
Опустившись, ніби хмарка,
Невпокійливі шпаки.

А земля лежить медова, .
А над вічними льодами,
Над Північним океаном,
В гострій птичій далині, –
Прокладають путь сувору
Молоді аеронавти,
І домують: на крижині
Мореплавці молоді.

А земля лежить медова,
А в глухих степах азійських,
Де схиляється без вітру
Дзвінкостеблий саксаул,
Добувають воду світлу,
Росять жадібні просторії,
Живоносне зерно сiють
Наші сестри і брати.

Я стою, я стис рушницю,
Дожидаю перельоту,
Лугову вдихаю вогкість
Ненаситними грудьми,
А душа вже набрякає,
Як дубова брость весною,
І розів’ється небавом
У неспівані пісні.

Все тобі, медова земле,
Все тобі, моя країно,
Де смуглява ходить праця
По оновлених полях!
Все тобі несу з любов’ю,
Півдню й півночі складаю
Працю рук, зусилля мозку,
Блиск очей і серця кров!


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: