Вірші про весну. Олександр Олесь


Вірші Олександра Олеся про весняну пору, про пробудження природи від зимового сну. Вірші про радість, яку приносить весна дорослим і дітям. Вірші зі збірки віршів Олександра Олеся “Від льоду до льоду”. Малюнки В. Полтавця.

Весна. Олександр Олесь

Скоро сонечко пригріє,
Потечуть струмки,
Темний гай зазеленіє,
Зацвітуть квітки.

Підем ми тоді з тобою
В ліс на цілий день
І натішимось весною,
І наслухасмсь пісень.

 

Від льоду до льоду. Олександ Олесь . Про весну
Збірник віршів Олександра Олеся. Малюнки В. Полтавця

 

Тане сніг. Олександр Олесь

Тануть,
В’януть
Сніги, —
Як крізь хмари летючі
Гляне сонце блискуче.
Усміхнеться в привіті,
Розіллється в блакиті.
Тане сніг,
В’яне сніг,
Гине.

Збірник віршів Олександра Олеся. Малюнок В. Полтавця

 

Веснянка. Олександр Олесь

А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
На вулиці струмені
Воркотять, воркотять,
Журавлі курликають
Та летять, та летять.

Засиніли проліски
У ліску, у ліску…
Швидко буде земленька
Вся в вінку, вся в вінку.
Ой сонечку-батечку,
Догоди, догоди,
А ти, земле-матінко,
Уроди, уроди.

 

Білі гуси. Олександр Олесь

Білі гуси летять над лугами,
В синім небі біліють снігами,
В синім небі хмарками зникають.
Довго-довго їх очі шукають.

Білі гуси на озеро впали,
Тихі води кругом розгойдали,
Розцвіли, як купави великі,
Довго-довго лунають їх крики.

Навмивалися, накупалися,
Нагулялися.
Закричали, знялись і полинули,
Тільки пір’я на спогад покинули.

Білі гуси. Олександр Олесь

 

В небі жайворонки в’ються. Олександр Олесь

В небі жайворонки в’ються,
Заливаються — сміються,
Грають, дзвонять цілий день,
І щебечуть, і співають,
І з весною світ вітають
Дзвоном радісних пісень.
Ось вони на землю впали,
Щось шепнули їй, сказали
І розтали знов у млі…
І щоб глянути на диво,
Виглядають полохливо
Перші проліски з землі.

 

Все навколо зеленіє. Олександр Олесь

Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте?..

«Швидше, мамо, — черевички!
Глянь, як весело в саду!
Ти не бійся — до кринички
Я і сам не підійду».


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: