Вірші про весну. Збірник віршів для дітей


Бабуся-зима прощається. Н. Маркевич

Сонце пригріва тепліше,
З півдня повіва вітрець,
Полечу на північ швидко —
Заберу сніг, морозець.
Любі діти, прощавайте!
Чуєте? Бренять струмки!
Не забудьте, заховайте
Для зими совги й санки!
Бо на крилах з ластівками
Весна-внучка вже летить!
Гарно буде за квітками
По полях, лісах ходить!
А пролине літо й осінь,
Повернуся я до вас,
І настане знов веселий
Із сніжком забави час!

Великий збірник віршів про весну

Б’ють у крицю ковалі. Борис Олійник

Як у нашому селі
В крицю вдарять ковалі,
Як у небі голубому
Закурличуть журавлі,—
Так і знай: не за горами
Із пахучими вітрами,
З солов’їними піснями
Йде весна по всій землі.

 

Весна. Елена Эрато

Сонечко всміхнулось,
Вийшло на поріг,
З лісом привіталось
І заплакав сніг.
Розбіглися струмочки
По усій землі,
Птвшки, немов дзвіночки,
Співають на гіллі.

 

Весна. Дмитро Павличко

До мого вікна
Підійшла весна,
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна.
Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
І поклало теплу руку
На моє чоло.
Видалось мені,
Що лежу я в сні,
Що співає мені мати
Золоті пісні,
Що мене торка
Ніжна і легка,
Наче те весняне сонце,
Мамина рука.

 

Весна. Борис Списаренко

Пливуть тумани над землею,
Над тихим гаєм, над ліском.
Із світанковою зорею
Виходить в поле агроном.

А там, напоєні дощами,
Зійшли рядочки буряків,
І в небі синім над полями
Лунає жайворонка спів:

Про те, що сонце тепло гріє,
Що вже розквітнули луги,
Що, наче килим, зеленіє
Широке поле навкруги.

 

Весна іде! Борис Грінченко

Весна іде! В повітрі молодому
Далекий крик мандрівних журавлів
Вже розітнувсь: ключем вони додому
У рідний край летять з чужих країв.
Весна іде! Веснянки задзвеніли,
Лунає спів по луках і гаях —
Мов устають нові могутні сили
В людських серцях, придавлених серцях.
І в грудях знов солодкії бажання,
І в грудях знов устали поривання,
І встала знов надія молода.
О, весно, йди! Всі ждуть тебе, кохана!
І небо жде, і жде верба приспана,
І ліс, і степ, і скована вода.

 

Весно, красна весно! Лідія Компанієць

— Весно, красна весно!
Що ти нам принесла?
— Хлопчакам — кленові дудки,
А дівчаткам — по віночку
Із любистку, з м’яти, з рутки,
З хрещатого барвіночку!

 

Весняна битва. Ян Райніс

Гей, зима, зима-дрімота
Довгі ночі продрімала,
А прокинулася — леле —
На порозі вже весна.

В лісі — щебет, в полі — пісня,
В лузі сон розплющив очка.
Тут уже не подрімаєш —
В бій метнулася зима.

Срібну шаблю оголила,
З гиком-свистом налетіла,
А весна стояла в рясті,
Цвітом шаблю одвела.

Розлетілась шабля в друзки —
Утекла зима з плачами.
Всі замки, усі ворота
Одчинилися весні.

 

Весняна толока. Ян Райніс

Перший раз отара в полі —
Розбрелася ген на волі.
Хоч трави іще не рясно,
Але ж як довкола красно!
Кожне свіжу пашу смиче,
А найменше маму кличе:
Ме-мені трава м-маленька!
І навча, і квапить ненька:
Скуб, скуб, скуб!..

 

Веснянка. Тамара Коломієць

Ішла весна-красна
У синій хустинці.
Несла весна-красна
У скриньці Гостинці.
Ягнятам – травицю,
Гусятам – водицю,
Каченятам – ряску,
А малятам – ласку.

 

Вечір дихає весною. Андрій М’ястківський

Знов вершиною рясною
Розшумілася сосна.
Вечір дихає весною,
Та й насправді вже весна.
Сніг крихкий, неначе щебінь,
За селом чорніє путь,
І зірки у тихім небі,
Наче проліски, цвітуть.

 

Зимі кінець. Василь Струтинський

Радіють береги:
Розтанули сніги!
На схилах річкових
Струмки дзвенять, мов сміх.
Парад свій відкрива
Лавина льодова,
Воді наперекір
В танок пустився вир.
Десь хлюпнув окунець…
Ура! Зимі кінець!

 

Котики вербові. Анатолій Камінчук

Сонце по діброві
Ходить, як лисичка.
Котики вербові
Жмурять жовті личка.

Вже не хочуть спати,
Хоч і трішки сонні.
Гріють лапенята
На яснім осонні.

 

Ми любимо весну. Михайло Стельмах

Ми любимо весну,
зелену, чудесну,
грімницю у тучі,
і дощик співучий,
і луки широкі,
і ріки глибокі,
і поле веселе,
і рідні оселі,
і цвіт у маю –
всю землю свою.

 

Ой минула вже зима. Українська народна пісенька

Ой минула вже зима,
Снігу-льоду вже нема.
Ой нема, ой нема,
Снігу-льоду вже нема.

Прилетіли журавлі
Й соловеєчки малі.
Ой малі, ой малі,
Соловеєчки малі.

Лугом квіти вже цвітуть,
Вівці травку вже пасуть.
Ой пасуть, ой пасуть,
Вівці травку вже пасуть.

Всі веснянку співаймо,
Весну красну вітаймо.
Вітаймо, вітаймо,
Весну красну вітаймо!

 

Початок медоносу. Степан Жупанин

Медонос весняний
Розпочався нині.
І гудуть невпинно
Вулики бджолині.
А дідусь між ними
Ходить на світанку,
Слухає, як бджоли
Дзумкають веснянку.
Бджоли дідусеві
Бороду обсіли,
Думали: то перший
Цвіт весняний білий.

 

Прийшла весна. О. Богемський

Прокинулось зайчисько,
А снігу вже нема:
За ручаєм спливає
Крижиною зима.

– Прийшла весна нарешті! –
Радіє зайченя
І білу кожушину
У скрині зачиня.

 

Прослідок. Григорій Кулеба

Попід тином
Перший прослідок
Обережно хтось проклав
І повів скрадливий досвіток
За околицю села.

Там зело
На волю вибилось
Та зеленим оченям
Пильно стежить, як за вибалком
Тане сутінь тут і там.

Як тонка
Зоря хитається —
Вже докапує, уже…
І крайнебо розгортається
Дивовижним вітражем.

Як метка
Синичка скльовує
У посадці мерхлий сніг,
Як струмочок випульсовуе,
Щоб зачать нові пісні.

 

Робота сонця. Петро Осадчук

Берегами Дніпра крижаними,
По левадах, гаях і ярках,
Де не глянеш — зима панує,—
Білий сніг, як перина пухка.

Та пройшлось берегами сонце,
Зазирнуло в найдальші ярки,
Сніг пробило гарячим променем —
І тоді заспівали струмки.

А пташки у гаю почули
Мужню пісню найперших струмків
Повернули до сонця голівки
І собі розпочали спів.

Пошпурляли дерева додолу
Білі шапки з чубатих голів —
Адже вітер примчав веселий
Із далеких весняних лугів.

А Дніпро берегами-плечима
Ворухнув, поламавши лід,
І на хвилях прудких дніпрових,
Немов корабель святковий,
Загойдався зелений світ.

 

Телеграма-блискавка. Ліна Костенко

Вночі за вовчими ярами
зайці давали телеграми.
І прочитала так сосна:
«Чекайте квітами Весна».


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: