Вірші, що дружать із літерами Г, Ґ


Вірші багаті на букву ГЗбірник віршів із літерами Г, Ґ. Вірші на кожну букву алфавіту. Вірші, що дружать із літерами Г, Ґ.

Абетка. Літера Г.  Автор: MiShura

Ганна – гарна господиня:
Рано грядки скородила
І насіяла потроху
Огірочків та гороху;
Сіє гречку, гарбузи,
Ще й нагідки для краси.

Влітку в Ганни на городі
Голуби сидять в горосі,
Грак гребеться в кукурудзі,
А нагідки топчуть гуси.

«Геть! – Гукає Ганна: – Киш!
Годі! Припиніть грабіж!»
Ґава з груші каже Ганні:
«Не кричи, ми не погані.
Ось послухай, люба Ганно:
Я співаю дуже гарно».

 

Буква Г— як коса. Ігор Січовик

Буква Г— як коса, що косар на плечі носить,
Траву в полі нею косять.
Де коса гуляла,
Голим поле стало.

 

Буква Ґ відродилася знову. Ігор Січовик

Буква Ґ відродилася знову,
Стала всім вона знайома.
Ґанок, ґава, дзиґа, ґрати,
Ґазда, ґрунт і ґелґотати.

 

Град городом прошумів. Ганна Чубач

Град городом прошумів.
Гарбузи геть чисто збив.
Гримнув грім, і знову град —
Лопотить на виноград.
Я гукаю: «Годі! Годі!—
Нам гриміти над городом!»

 

Це, напевно, буква г… В. Гринько

Га-га-га та ге-ге-ге…
Це, напевно, буква ге?
Бо вона якраз така,
Наче шия в гусака.

 

Гриб у лісі заблудився. Ганна Чубач

Гриб у лісі заблудився,
Бо від мух листком накрився.
Глянув вліво, глянув вправо
І подумав: «Кепські справи!»
А горобчик пролітав,
Він листок з грибочка зняв.

 

Гуси гучно ґелґотали. О. Кононенко

Гуси гучно ґелґотали —
Горобці зерно клювали.
Гуси гонять горобців,
Голубок на ґанок сів.

 

Скласти слово помага… В. Гринько

Скласти слово помага
Буква «ге», як кочерга.
Песик Гавчик слово склав,
Проказавши: «Гав-гав-гав!»

 

 

Літера Г. Дишкант Катерина

Цілу годину горланив щось грак,
Що не годиться робити все так.
– Годі вже гратися, годі гуляти,
Літеру Г граченятам слід знати.

 

Ґава ґудзичок знайшла. Дишкант Катерина

Ґава ґудзичок знайшла,
Нам на ґанок принесла.
Мама ґудзик пришивала,
Ґаві «Дякую» сказала.

 

Ґелґочуть під горою гуси. Н. Забіла

Ґелґочуть під горою гуси.
В город забігло гусеня.
— Гиля, гиля!— гука Ганнуся,
Його з гороху виганя.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: