Вірші, що дружать з буквами Е, Є


Вірші на кожну букву алфавіту. Вірші, що дружать із літерою Е

Веселка весело всміхалась. Дишкант Катерина

Веселка весело всміхалась,
Промінням сонячним все гралась,
Без пензля в небі малювала,
І нам промінчик щастя слала.

 

Електричка — вже пішла. Ганна Чубач

Електричка — вже пішла,
Друга — не поїде.
Повернімось до села
Говорити з дідом.
Електричка підожде!
Без нас не поїде!
Не почуєте ніде,
Що розкаже дід нам.

 

І. Січовик
***

Брате, глянь,— кричить сестричка,—
Мчить на мене електричка!..
А тепер повзе в кімнату
Величезний екскаватор!..
Ой, на нас біжить кабан!..
Затули мерщій екран!—
Цок! — і вимкнув брат Антон
Телевізор «Електрон».

 

Ему мчить — не наздогнати. О. Кононенко

Ему мчить — не наздогнати,
Ему — страус — птах малята.
Ефа в пустелі живе, де піски,
Ефа — отруйна змія, малюки.

 

Електрику містам і селам… Н. Забіла

Електрику містам і селам
Електростанції дають.
Колгоспники гуртом веселим
На елеватор хліб везуть.

 


Вірші на кожну букву алфавіту. Вірші, що дружать із буквою Є

Збірник віршів, багатих на букву є, вірші про букву є.

Єноти вивели гуляти. Наталя Забіла

Єноти вивели гуляти
Своє єдине дитинча.
За їх сім’єю вовк зубатий
Єхидно стежить з-за куща.

 

Скоромовки на букви Е, Є

 

Єноти. Анатолій Камінчук

У крамниці єноти
Запитали: — Є ноти?
— Є ноти, є ноти,
Шановні єноти!

І тепер єноти
Вивчають ноти:
— До, ре, мі, фа, соль, ля, сі!
До, сі, ля, соль, фа, мі, ре, до!

 

Як появилася буквочка Є. Дишкант Катерина

Привітними були всі букви завжди,
Люб’язно складали слова і склади.
Одна буква С неслухняною стала,
Комусь язика буква С показала.
А злий чарівник покарав навіки.
Отак появилася літера Є.

 

Єнот навчав синка єнота. О. Кононенко

Єнот навчав синка єнота:
— Є в лісі річка і болото.
Є мисливець — він полює,
Єгер є; — він ліс пильнує.

 

Є нікуди не втікає. Г. Чубач

Є нікуди не втікає.
Є про звірів ще не знає.
То ж лякатися не вміє.
Є завжди лише радіє.
Гляне звір на букву Є,
І забуде зло своє.

 

Буква «Є». Яка ж вона?. В. Гринько

Буква «Є». Яка ж вона?
Ніби скибка кавуна.
Кавуна маля просило —
Двічі скибку надкусило.

 

Дивлюсь, аж світає. Т. Шевченко

Дивлюсь, аж світає.
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає…

 

Є не каже, що немає. Г. Чубач

Є не каже, що немає.
Є завжди мене чекає.
— Є — кажу,— мене нема!
Є сміється: «А дарма!»
Є таке от з усіма:
Є й тоді, коли нема.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: