Відерце
– Відерце, відерце,
Посріблене денце,
Скажи, де бувало,
Кого напувало?
– Напувало городину,
Напувало смородину,
І вербу пелехату,
І козу бородату.
І тепер не гуляю –
Горобців напуваю.
ВІЗЬМУ ВЕРБОВУ ГІЛОЧКУ
Візьму вербову гілочку,
А в ній проріжу дірочку,
Довкола кору обіб’ю –
Сюрчка веселого зроблю.
Легеньку горошину
Всередину укину.
Сюрчатиму ходитиму,
Всіх солов’їв будитиму.
Ану, співайте, солов’ї,
Дзвінкі співаночки свої!
За вами розспівається
Свистілочка моя.
Ніхто й не здогадається,
Що свище-заливається
Не соловей, а я!
ВІТРЯЧОК
З цупкого аркуша-листка
Зроблю верткого вітрячка.
Ріжки надріжу і загну,
Гвіздком до палиці припну.
Хай лопотить на вітерці,
Немов летить в моїй руці.
Хурчать крильцята вітрячка,
Немов пропелер літачка!
КОРІНЕЦЬ
Корінець, корінець –
Де початок, де кінець?
Мов пружина, скручений,
З деревом розлучений.
Дідусь надибав корінця
І погукав:
– Андрійку!
На що подібна штука ця? –
А я кажу:
– На змійку!
Дав ножика мені дідусь,
І я стружу – не одірвусь.
Тонкий підправив хвостик,
Зробив голівку плоску,
їй вставлю очі-камінці,
Язик роздвою на кінці.
І всі кричать:
– В Андрійка,
Погляньте,
справжня змійка.
КОТИКУ-ВОРКОТИКУ
– Котику-воркотику,
Одягни сорочку!
– Я не вмію!
– Котику-воркотику,
Зашнуруй шнурочки!
– Я не вмію!
– Котику-воркотику,
Застебни всі ґудзики!
– Я не вмію!
– Котику-воркотику,
Приміряй картузика!
– Я не вмію!
– Як не вміє котик,
То чи вміє хлопчик?
– Вміє! Вміє!..
ПІВЕНЬ
Немає пластиліну?
Дістану добру глину.
Із неї виліплю курчат
І півня-забіяку.
Курчата всі навтікача
Від півня з переляку.
Тоді зліплю я квочку
І посаджу в куточку.
– Квох-квох! – вона позве малих
І гордо стане поміж них.
А півень лапами гребне:
– Ко-ко!.. Знайду зернята…
Ану ж бо слухайте мене,
Бо треба слухать тата!..
СТРУЧОК
Заховавсь стручок від мене
Поміж листячко зелене.
Половинками двома
Горошинки він трима.
Я розлущу:
– Йдіть у жменьку,
А із жменьки – у кишеньку,
А звідтіль по горошинці
В ротик Люді і Маринці.
ХИТАЛОЧКА-ГОЙДАЛОЧКА
Хиталочку-гойдалочку
Гойдатиму в садку.
Малесеньку Наталочку
Присплю у холодку.
Хить та хить.
Тихо. Цить.
Хиталочко-гойдалочко,
Гойдайся, не скрипи.
Кричалочко Наталочко,
Мала сестричко, спи!
Хить та хить.
Тихо. Цить.
Хиталочка-гойдалочка
Не забавка мені.
Приспала я Наталочку,
Вона ж росте у сні.
Хить та хить.
Тихо. Спить.