Вітрисько. Тамара Коломієць


Вірш про працьовитого вітерця – вітриська. Шустрий, невгамовний розбишака вітер побував усюди. Скрізь видно його труди.

Вітрисько. Тамара Коломієць

Вітрисько. Тамара Коломієць

— Чом, вітриську, розходився,
хазяйнуєш у саду?
— Це я в листі заблудився
і дороги не знайду.

— А навіщо трусиш сливи
у некошену траву?
— Бо удався нелінивим,
без роботи не живу!

— Ой вітриську, робиш шкоду!
Угамуйся хоч на мить!
— Краще геть піду з городу,
в чистім полі буду жить! —

Звісив з тину босі ноги,
свиснув — листя полягло.
І за мить впродовж дороги
покурівся за село.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: