Вірші до свята Миколая. Катерина Дишкант


Вже від кружляли в танці листочки. Дишкант Катерина

Вже від кружляли в танці листочки
Й спати на стомлену землю лягли.
Зранку прокинувся: «Що це? Ох, що це?
Хто залишив на віконці сліди?»

Дивним мереживом шибка покрита,
Трави й дерева у сріблі стоять.
Птахи замовкли. Ліси та діброви
Якось незвично шумлять, гомонять.

Все у чеканні якоїсь події
Й вітер так віє мабуть не дарма.
Це по землі у холодній завії
Йде білогруда чаклунка зима.

Снігу та льоду несе вона гори,
Лижі та санки веселій малечі,
І подарунків цілу торбину
Для Миколая готує на плечі.

 

Інші  вірші про зиму: Вірші про зиму

 

Миколай несе гостинці. Катерина Дишкант

Ніч надворі, місяць світить,
В небі зірка мерехтить.
А до нашої оселі
Дивний гість іде, спішить.

За плечима міх великий,
В нім гостинці для малят,
Тих хто маму й тата слуха
І уроки добре вчать.
Хто цей гість? Скажіть-но, друзі!
Це, звичайно, Миколай.
Всім гостинці він розносить
З дому в дім, із краю в край.


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: