Я маю свій рай. Наталія Любиченко


Веселка смакує водою з Дніпра,
Минулим духмяниться  Дівич-гора,
Волошку лоскочуть міцні колоски,
А бджілка медує стрункі сокорки.

Усміхнене сонечко палить біду.
Омріяним кроком дитинства іду.
У рідному краї я маю свій рай,
Зову до Всевишнього:
«О — бе — рі — гай!!!»


Сподобалась сторінка? Поділіться з друзями: