Я маю свій рай. Наталія Любиченко

Веселка смакує водою з Дніпра,
Минулим духмяниться  Дівич-гора,
Волошку лоскочуть міцні колоски,
А бджілка медує стрункі сокорки.

Усміхнене сонечко палить біду.
Омріяним кроком дитинства іду.
У рідному краї я маю свій рай,
Зову до Всевишнього:
«О — бе — рі — гай!!!»

Поділіться з друзями:

  • Час читання:1 хв. читання